Доля любить іронію: як олімпієць, що ледь не втратив усе, став паралімпійським чемпіоном
39-річний італієць Емануель Ператонер готувався до своєї третьої Олімпіади, але страшна ДТП, здавалося, поставила крапку. Та замість кінця це стало початком нової, ще більш дивовижної історії, що привела його до золота Паралімпіади.
Уявіть собі: ви – дворазовий олімпієць, досвідчений сноубордист, і вже бачите в мріях свою третю Олімпіаду. Аж раптом доля, ця велика любителька чорного гумору, вирішує, що ваш сценарій занадто нудний. Саме так сталося з 39-річним італійцем Емануелем Ператонером, чия історія – готовий сюжет для голлівудського фільму про те, що іноді найстрашніший удар стає квитком до найбільшої перемоги.
За рік до Ігор-2022 у Пекіні життя Ператонера розлетілося на друзки. Жахлива автомобільна аварія, серйозні травми ніг та колін. Про Олімпіаду вже не йшлося – лікарі боролися за те, щоб він просто міг ходити. Повна заміна коліна звучала як вирок для спортивної кар'єри. Здавалося, це кінець. Фінальні титри.
Але тут історія робить несподіваний поворот. Коли Емануель знову став на ноги, виникла ідея про Паралімпійські ігри. Ідея, яку він спочатку відкинув. Чому? Бо, як він сам казав, у нього «все ще були всі частини тіла». Яка іронія: людина, що пройшла через пекло, вважала себе недостатньо «постраждалою» для нового старту. Та обмежена рухливість коліна та гомілкостопу все ж відкрили йому двері у світ параспорту.
І він не просто увійшов у ці двері – він вибив їх з ноги. Дебютувавши в парасноуборді наприкінці 2022 року, Ператонер перетворився на справжнього монстра. Тільки вдумайтесь: 31 медаль на етапах Кубка світу та три золота чемпіонатів світу! Це не історія про жалість чи співчуття. Це історія про домінування спортсмена, який знайшов себе там, де й не думав шукати.
Апогеєм цієї драми стала домашня Паралімпіада в Кортіні. На очах у рідних та друзів, у кількох кроках від рідного міста, Емануель не залишив суперникам жодного шансу. Він легко проходив раунд за раундом, а у фіналі просто знищив конкурентів, привізши срібному призеру з Австралії понад три секунди. «Я неймовірно радий взяти золоту медаль у своїй рідній країні», – ледь стримував емоції чемпіон. Ще б пак. Таке не вигадаєш.
Так дворазовий олімпієць став паралімпійським чемпіоном. Історія Емануеля Ператонера – це не про трагедію. Це потужний маніфест про те, що іноді найгірший день у твоєму житті може стати початком чогось неймовірного. І, до речі, це ще не кінець – попереду у нього змагання у слаломі. Здається, цей хлопець лише увійшов у смак.