Промінь світла в темному царстві: Ванат забиває і стає найкращим, але "Жирона" знову тоне
Український форвард Владислав Ванат став найкращим гравцем "Жирони" у програному матчі проти "Сельти". Історія про те, як один гол і блискуча гра можуть стати ложкою меду в бочці командного дьогтю.
Є такий особливий вид спортивного болю: коли твоя команда програє, але твій хлопець – найкращий на полі. Саме такий гірко-солодкий вечір видався для українських вболівальників, які спостерігали за черговою драмою "Жирони" в матчі проти "Сельти". Каталонці знову поступилися, цього разу з рахунком 1:2, але наш Владислав Ванат зробив усе, щоб цей вечір запам'ятався не лише поразкою.
Саме Ванат став автором того єдиного, як виявилося, гола "Жирони". Момент надії, спалах геніальності, який, на жаль, так і не перетворився на повноцінне багаття камбеку. Але статистичні портали не обдуриш. Авторитетний WhoScored холоднокровно виставив оцінки, і вердикт був однозначним: 7.2 бала для Ваната. Це не просто цифра, це визнання. Найвищий бал у команді, яка знову розчарувала.
Поки Влад тягнув атаку на собі, його замінили на 73-й хвилині на Абеля Руїса. Мабуть, у тренерського штабу був якийсь хитрий план, який ми, прості смертні, просто не здатні осягнути. Бо як ще пояснити заміну найгострішого гравця в момент, коли потрібно рятувати гру?
А що ж інший наш представник, Віктор Циганков? Його 6.5 – це не провал, але й не та феєрія, на яку ми чекаємо. Просто робочий день в офісі, який, на жаль, закінчився невдало для всієї компанії. Найкращим же гравцем матчу, за іронією долі, став форвард "Сельти" Ферран Хутгла (7.8), який і розпочав гольову вечірку для "кельтів".
Отже, "Жирона" програла чергову битву. Але Владислав Ванат виграв свою особисту війну за повагу і звання лідера. І поки він забиває, у нас завжди буде привід вмикати навіть найбезнадійніші, на перший погляд, матчі його команди.