Хід конем від ТЦК: чемпіона світу з шашок "бусифікували" і кинули у штурмовики
Іронічний погляд на історію чемпіона світу з шашок Юрія Анікєєва, якого мобілізували до штурмової бригади. Поки міжнародні федерації б'ють на сполох, а депутати ставлять риторичні питання, унікальний розум країни готується до штурму, а не до захисту титулу.
Здається, у когось з'явився геніальний план, надійний, як швейцарський годинник. Взяти один з найкращих аналітичних умів країни, чемпіона світу та Європи з шашок Юрія Анікєєва, і знайти йому... ідеальне застосування. Ні, не в штабі, не в аналітичному центрі, і навіть не для навчання новобранців стратегічному мисленню. Його, як повідомляється, просто "бусифікували" і відправили у штурмову бригаду. ️ Браво, просто браво. Хтось, вочевидь, вирішив, що вміння прораховувати комбінації на десять ходів уперед — це саме те, що потрібно для лобової атаки.
Цей театр абсурду нарешті докотився і до Верховної Ради. Народний депутат Георгій Мазурашу з трибуни поставив риторичне питання, яке зависло у повітрі, наче дим від дешевих цигарок: "А може треба було все-таки використовувати його розум, а не в штурмовики кидати бездумно?". Депутат справедливо зауважив, що наш шанс — це брати вміннями, а не кількістю. Але, схоже, ця проста істина виявилася складнішою за партію в стокліткові шашки для тих, хто роздає повістки на вулицях.
І поки в Україні вирішують, що чемпіон світу корисніший з автоматом, аніж за шахівницею, міжнародна спільнота делікатно крутить пальцем біля скроні. Міжнародна та Європейська федерації шашок написали офіційного листа самому Президенту Зеленському, Умєрову та міністру спорту Бідному. Уявіть собі цей сюрреалізм: поважні іноземці на чолі з Янеком Мяггі та Карло Бордіні просять повернути нашого гросмейстера до збірної, бо йому, бачте, треба захищати честь країни на світових змаганнях. Звучить як анекдот, але це наша реальність.
Історія Юрія Анікєєва — це не просто прикрий випадок. Це яскрава ілюстрація того, як система може працювати проти себе, бездумно розкидаючись унікальними талантами. Замість того, щоб бути символом інтелектуальної переваги України, наш чемпіон став символом абсурдності мобілізації. І головне питання залишається відкритим: скільки ще таких "геніальних ходів" ми собі можемо дозволити в цій найважливішій партії за існування?