Нарешті? Ferrari знайшла три геніальні лазівки в регламенті, і конкуренти в паніці

Здається, в Маранелло нарешті втомилися бути вічними «майже чемпіонами». Поки вся Формула-1 звикала до нового регламенту 2026 року, шукаючи компроміси та обережно промацуючи ґрунт, Ferrari просто вивалила на стіл три козирі. І це не просто хороші карти — це три джокери, які змусили конкурентів хапатися за голови, а букмекерів — гарячково переписувати коефіцієнти. Після років розчарувань та драматичних поразок, Скудерія раптом виглядає не просто сильною, а лякаюче довершеною. Чи це, нарешті, їхній рік?

Все почалося з тихої, але вбивчої демонстрації сили. Поки Mercedes та Red Bull міняли мотори, як рукавички, червоний болід SF-26 просто намотував кола. Одне, десять, сто... Врешті-решт, на одному двигуні команда проїхала дистанцію, еквівалентну 14 Гран-прі! Це більше половини сезону. Жодної поломки, жодного збою. Для Льюїса Хемілтона, який завжди вимагав від машини стабільності, це, мабуть, найкраща музика. Схоже, його наполегливість змусила італійських інженерів створити не просто швидкий, а залізобетонний болід.

Але надійність — це лише фундамент. Справжня магія почалася, коли Ferrari показала свої аеродинамічні фокуси. Перший з них — хитрий прямокутний елемент FTM за вихлопною трубою. Звучить нудно? А тепер уявіть, що ця маленька деталь працює як пилосос, буквально висмоктуючи повітря з-під днища машини і притискаючи її до асфальту в поворотах. Геніальність у тому, що скопіювати це «ноу-хау» практично неможливо. Щоб встановити FTM, Ferrari ще на етапі креслень змістила всю коробку передач. Конкурентам, щоб повторити трюк, доведеться переробляти пів боліда. А на це в них немає ні часу, ні грошей. Браво, Маранелло!

Якщо перший фокус був про хитрість, то другий — про зухвалість. Заднє крило Ferrari — це справжній трансформер. Замість того, щоб просто відкривати закрилок для зменшення опору (як роблять усі), італійці змусили його обертатися навколо своєї осі. На прямих елементи крила буквально перевертаються догори дригом, створюючи ефект, якого не досягти жодним DRS. Але і це не все! При гальмуванні, повертаючись у вихідне положення, крило на мить стає «парашутом», допомагаючи машині сповільнюватися. Це дозволяє пілотам гальмувати пізніше за всіх. Звісно, є ризик: якщо механізм заклинить у швидкісному режимі перед поворотом — це гарантована аварія. Але хто не ризикує, той не п'є шампанського на подіумі, чи не так?

І на десерт — блискавичні старти. Головний біль нового регламенту — турболаг, затримка реакції двигуна. Поки пілоти Mercedes і Red Bull обережно тиснуть на газ, чекаючи, поки мотор «прокинеться», боліди Ferrari вже зникають за горизонтом. Секрет? Компактна турбіна. Вона не дає максимальної потужності на піку, але розкручується миттєво. Це дає перевагу не лише на старті, а й на виході з кожного повільного повороту. Тренувальний старт Хемілтона в Бахрейні, коли він з 5-го місця вистрибнув у лідери до першого повороту, вже став мемом у паддоку.

Так, ми пам'ятаємо, що тести — це лише тести. І минулорічний «успіх» Williams змушує бути скептиками. Але цього разу все інакше. Ferrari не просто швидка. Вона надійна, інноваційна до нахабства і, схоже, не має слабких місць. Шарль Леклер показав найкращий час, машина близька до мінімальної ваги, а інженерні рішення змушують конкурентів або готувати протести, або мовчки заздрити. Тож питання залишається відкритим: чи зможе хтось зупинити цей червоний потяг, що мчить до чемпіонства?