Гол, образа і жовта картка за радість: Вінісіус втомився мовчати про расистський цирк у футболі

Здавалося б, ідеальний вечір для мадридського «Реала». Перемога 1:0 над «Бенфікою» в Лізі чемпіонів, єдиний гол забиває твоя головна зірка, Вінісіус Жуніор. Час для заголовків про геніальність, командний дух та шлях до трофею. Але ні. Ласкаво просимо у сучасний футбол, де тріумф одного гравця миттєво перетворюється на черговий епізод потворної драми. Бо після голу нападник «Бенфіки» Джанлука Престіанні, за повідомленнями, вирішив проявити свою «дотепність», назвавши бразильця «мавпою».

І ось тут Вінісіус, який вже, здається, міг би написати дисертацію на тему расизму на стадіонах, не витримав. Його заява — це не просто скарга, це крик душі людини, яка втомилася від лицемірства. «Расисти – це, перш за все, боягузи. Їм потрібно прикривати рот футболкою, щоб показати, наскільки вони слабкі», — кидає Віні, влучаючи не в брову, а в око. Він прямо звинувачує систему, яка, за його словами, захищає не жертв, а агресорів. І знаєте, що найсумніше? Йому важко не повірити.

Але вишенькою на цьому торті абсурду стала жовта картка... самому Вінісіусу. За що, спитаєте ви? За святкування забитого гола. Геніально! Ти забиваєш переможний м'яч, тебе ображають на расовому ґрунті, а покарання отримуєш ти. «Цього я досі не розумію», — зізнається бразилець. І ми його теж. Це той самий «погано виконаний протокол», про який говорить гравець. Протокол, який існує, здається, лише для того, щоб створювати ілюзію боротьби.

Найбільше в цій історії вражає втома героя. Вінісіус не хоче бути символом боротьби, він хоче бути футболістом. Він хоче, щоб після перемог говорили про «Реал», а не про черговий скандал. «Але це було необхідно», — підсумовує він. І поки футбольні чиновники продовжують грати у свою гру, Вінісіус змушений грати у дві: одну на полі, а іншу — проти ненависті, яка ніяк не хоче залишати стадіони.