«Просто не можу пояснити»: Сповідь Лесюка після історичного провалу України в олімпійській естафеті
Український біатлоніст Тарас Лесюк не знаходить слів, щоб пояснити найгірший виступ збірної в естафеті за останні десятиліття. Розпач, вибачення і болюча відсутність відповідей.
Є поразки, а є фіаско. Є розчарування, а є прірва, в яку дивишся і не розумієш, як ти там опинився. Саме в такій прірві, схоже, опинився український біатлоніст Тарас Лесюк, на чиї плечі ліг тягар заключного етапу чоловічої естафети. Замість звичних коментарів про тактику чи погодні умови — лише розгублене вибачення перед командою та вболівальниками.
«Прямо зараз я не можу пояснити, в чому справа... стрільба була справді жахливою», — ці слова Лесюка, передані Суспільне Спорт, звучать як вирок. І найдраматичніше в цій історії — контраст. Ще вчора, за його ж словами, все було добре: і самопочуття, і впевненість на стрільбищі. А сьогодні — незрозумілий стан, який перетворив потенційно напружену боротьбу на особисту трагедію і командний крах. Це той самий спортивний жах, коли твоє тіло і навички відмовляють у найвідповідальніший момент.
А статистика, як відомо, річ безжальна. 16-те місце. Це найгірший результат чоловічої збірної України в естафетах на Олімпійських іграх з далекого 1998 року. Історичний антирекорд, який Дмитро Підручний, Богдан Борковський, Віталій Мандзин та Тарас Лесюк точно не мріяли вписати у свої біографії.
Попереду ще жіноча естафета та чоловічий масстарт, де у нас є двоє представників — Підручний та Мандзин. Можливо, їм вдасться хоч трохи змити гіркоту цієї поразки. А поки що залишається лише співчувати Лесюку, який залишився наодинці зі своїм «не можу пояснити». Іноді це найчесніша відповідь.