Прокляття стрільбища: тренерка збірної України розкрила (не)секрет успіху наших біатлоністів
Надія Бєлова поділилася болючим: хлопці готові перемагати, але стрільба знову стає на заваді. Іронічний погляд на вічну проблему українського біатлону та обережні надії на естафету.
Старша тренерка чоловічої збірної України Надія Бєлова дала інтерв'ю, яке кожен український вболівальник біатлону, здається, чув уже сотні разів. Це знайома до болю пісня про величезний потенціал, непогану швидкість і... фатальну стрільбу. «Знаєте, як завжди», — з втомленою посмішкою починає тренерка, і в цій фразі вся драма українського біатлону.
Гонка переслідування стала черговою ілюстрацією цієї драми. Віталій Мандзин та Дмитро Підручний боролися, чіплялися за трасу, але стрільбище знову винесло свій вирок. За словами Бєлової, все було до смішного просто: «Якщо стріляєш по «нулях», ти займаєш своє місце у десятці». Але, на жаль, не вийшло. Потенціал є, витривалість є, а от «нулів» на табло — немає. Класика.
Тепер усі погляди на естафету. Чи чекати дива? Надія Бєлова, як досвідчений дипломат, не робить гучних прогнозів. Вона лише скромно натякає, що рецепт успіху знайдено. Увага, він шокує своєю простотою: треба стріляти з п'яти, використовувати мінімум запасних патронів, і тоді, можливо, «можемо бути високо». Хто б міг подумати!
Тренерка запевняє: хлопці готові. Мандзин — «добре вмотивований», Борковський — «витривалий», а Лесюка взагалі стратегічно приберегли для естафети, не випускаючи на спринт. Фізично готові всі. Залишилася дрібниця — перемогти головного суперника, який сидить у власній голові. «Дай Боже, щоб він витримав цю психологічну напругу», — каже Бєлова про Борковського, і ця фраза стосується, по суті, всієї команди.
Отже, маємо те, що маємо. Команда, яка може боротися за найвищі місця, але якій постійно заважає якась магія на стрільбищі. Чи вдасться нашим хлопцям нарешті зламати це прокляття в естафеті? Вмикаємо трансляції, запасаємося заспокійливим і віримо. Бо що нам ще залишається?