Судний день для України: як у Гераскевича вкрали Олімпіаду, поки світ коронував нових королів

П'ятниця 13-те. Для когось це просто забобони, а для українського скелетоніста Владислава Гераскевича — день, коли його олімпійську мрію цинічно вкрали. Не на трасі, не в боротьбі, а в стерильних кабінетах Спортивного арбітражного суду (CAS) в Лозанні. «Вони забрали мою олімпійську мрію. Це була крадіжка», — з болем констатував Влад після двогодинного фарсу, який назвали слуханням.

А тепер — вишенька на торті абсурду. За словами юриста, Міжнародний олімпійський комітет звинуватив Гераскевича у... надмірній заполітизованості. Мовляв, сміє говорити про війну. А як доказ навели вручення йому Президентом України Ордену Свободи. Суддя з Німеччини, пані Аннетт Ромбах, видала геніальну сентенцію: мовляв, треба «зберегти фокус на спорті». Чудова логіка. Поки російські гроші, про які влучно згадав біатлоніст Дмитро Підручний, продовжують зберігати фокус МОК, українському атлету не можна бути патріотом.

І поки Влад залишав олімпійське селище, не маючи наміру туди повертатися, на трасі, де він мав змагатись, британець Метт Вестон штампував рекорди треку на шляху до свого золота. Свято спорту, кажете? Ну-ну.

На жаль, на біатлонному стадіоні дива теж не сталося. Наші лідери Дмитро Підручний та Віталій Мандзин знову продемонстрували непогану швидкість, але стрільба знову підвела. Обидва фінішували в третьому десятку. А от Антон Дутченко був максимально відвертим: «Катастрофа. Не знаю, як назвати цю гонку». Ця гірка чесність вартує більше, ніж будь-які виправдання. На тлі цього п'ять лідерів світового біатлону відстрілялися чисто, а француз Кентен Фійон-Майє забрав своє чергове золото. Просто інший рівень.

Драма розгорнулася і на льодовій арені. Наш 21-річний фігурист Кирило Марсак після рекордної короткої програми не впорався з нервами у довільній і опустився на 19-те місце. Але це все одно найкращий результат для України за 24 роки! Та його невдача — ніщо порівняно з епічним провалом «непереможного» американця Ільї Малініна. Лідер після короткої програми зірвав майже всі свої космічні стрибки і впав на восьме місце. А чемпіоном сенсаційно став представник Казахстану Міхаіл Шайдоров, вихованець... російського тренера. Знову цей знайомий присмак.

Але були й світлі моменти. Норвезький лижний монстр Йоганнес Клебо виграв своє восьме олімпійське золото, зрівнявшись із легендарним Б'єрном Делі. Історія творилася на наших очах. А після фінішу українські лижники на чолі з Олександром Лісогором стали на коліно з прапором України — на згадку про загиблих спортсменів і на підтримку Гераскевича. Цей жест був сильнішим за будь-які медалі.

Справжню голлівудську історію подарував нам ковзанярський спорт. 19-річний чех Методей Їлек, який п'ять днів тому ридав через «лише» срібло, цього разу просто знищив усіх на дистанції 10 000 метрів. Він терпів, боровся і вигриз своє золото, залишивши позаду головного фаворита. Ось вона, справжня спортивна злість і жага до перемоги!

Ну а хокей подарував справжнє божевілля. Фінляндія реабілітувалася, обігравши шведів. Чехія та Франція влаштували гольову перестрілку 6:3 з неймовірним камбеком французів і ще більш неймовірним поверненням чехів. А головним хайлайтом дня став сейв швейцарського голкіпера Акіри Шміда, який у стилі футбольного воротаря Рене Ігіти відбив шайбу «ударом скорпіона» після виходу самого Сідні Кросбі. Навіть попри поразку 1:5 від Канади, цей момент увійде в історію. Це спорт, який ми любимо — непередбачуваний, емоційний і по-справжньому живий.