Олімпійські гойдалки: сльози, рекорди та медалі, що розсипаються в руках

Олімпіада — це не просто цифри в протоколі. Це театр, де за один день можна побачити і тріумф легенди, і крах суперзірки, і драму, від якої перехоплює подих. Четвертий день Ігор став саме таким: українська скарбничка все ще порожня, але емоцій нам вистачило з головою.

Є люди, а є монументи. 35-річна італійка Аріана Фонтана, здається, вигравала медалі ще тоді, коли Олімпіади були чорно-білими. Вона стала першою в історії, хто піднявся на п'єдестал на шести Іграх поспіль! Це не просто статистика, це пам'ятник витримці. А поруч — норвезька машина Йоханнес Клебо, який штампує золото, ніби це його ранкова кава. Сьома золота медаль у кар'єрі. Легендарний Бьорндален вже починає нервово озиратися.

Але де є злет, там є і падіння. І цього дня воно було гучним. Американська гірськолижна королева Мікаела Шиффрін, від якої чекали лише золота, привезла свою команду на... четверте місце. Її 15-та позиція у слаломі просто поховала всі надії. Іноді навіть бездоганні механізми дають збій, і це боляче.

Поки американці хапалися за голову, шведські лижниці влаштували на трасі власну вечірку. Весь п'єдестал у спринті — їхній. Просто тотальне домінування. На тлі цього свята життя виступи наших дівчат, на жаль, виглядають скромно. Найкраща з українок — 59-та. Поки що ми просто вчимося і набираємося досвіду.

А ось вам історія про те, що бути найшвидшим — не означає перемогти. Збірна Нідерландів у шорт-треку поставила олімпійський рекорд! Проблема? Вони зробили це у фіналі В, борючись за... п'яте місце. Уявляєте? Ви швидші за чемпіонів, але ваша нагорода — лише моральна сатисфакція. Спорт буває жорстоким.

Та справжня людська драма розігралася в біатлоні. Поки норвежець Йоган Олав Ботн сенсаційно брав золото, його партнер по команді Стурла Легрейд, здобувши бронзу, розплакався на камеру. Але не від щастя. Перед стартом він зізнався своїй дівчині у зраді. Ось такий олімпійський катарсис. Наш Дмитро Підручний, до речі, став 18-м — гідний результат у непрофільній для себе гонці.

Та головний український сюжет дня — не про місця, а про гідність. Скелетоніст Владислав Гераскевич продовжує виходити на старт у шоломі з іменами вбитих Росією спортсменів. МОК, ця велична організація, запропонував йому... одягнути чорну пов'язку. Владислав відмовився. Бо пам'ять — це не те, що можна прикрити ганчіркою. І це наша головна перемога дня.

Ну і вишенька на цьому божевільному торті. Медалі! Ті самі, за які спортсмени віддають роки життя. Виявилося, вони... розвалюються. Просто в руках. Відриваються від стрічок, розсипаються на шматки. Організатори обіцяють все виправити. Що ж, принаймні це весело. Головне, щоб рекорди не розсипалися так само.