Мічел відкрив філіал Червоного Хреста? Тренер 'Жирони' сумує за тер Штегеном, поки його власний лазарет тріщить по швах
На дивній пресконференції наставник 'Жирони' Мічел більше переймався травмою голкіпера 'Барселони', ніж власними кадровими проблемами. Розбираємось, що це було: хитрий психологічний хід чи просто абсурд?
Напередодні матчу з 'Севільєю' архітектор сенсаційної 'Жирони' Мічел вийшов до журналістів. І, здається, вирішив, що проблем у власному клубі йому замало, тож взявся співпереживати всій іспанській Ла Лізі. Інакше пояснити цей потік дивного співчуття до конкурентів просто неможливо.
Все почалося з питання про травми. І тут іспанський фахівець несподівано почав бідкатися через... голкіпера 'Барселони' Марка-Андре тер Штегена. 'Що стосується Тер Штегена, то ситуація дуже складна, але це наша реальність', — заявив Мічел. Яка саме 'наша реальність' у контексті воротаря прямого конкурента — загадка, загорнута в іронію. Можливо, тренер просто вирішив показати, що його серце настільки велике, що болить за всіх.
Але поки Мічел сумує за німцем, у його власній фортеці не все так гладко. Лазарет 'Жирони' й без того переповнений: довгострокові втрати Порту, Хуана Карлоса та Ван де Бека, а тепер ще й хтось знову відчув дискомфорт. І на тлі цього всього у команді залишилося лише два воротарі — досвідчений Гассаніга та молодий українець Кропивцов (ймовірно, мова про Дмитра Кропивницького з резерву).
І ось тут, у розмовах про власних голкіперів, Мічел нарешті повертається з небес на землю. Його страх цілком реальний: 'Якщо з Гассанігою щось трапиться... у нас виникне проблема'. Трансферне вікно зачинене, і єдиний вихід — шукати вільних агентів на ринку. Ситуація, м'яко кажучи, нервова. Тренер запевняє, що 'ніколи не підводив гравців', але доля, схоже, вирішила перевірити його на міцність.
Попри весь цей кадровий хаос і дивні пресконференції, Мічел запевняє, що щасливий у 'Жироні' і переживає 'найкращий етап' своєї кар'єри. Що ж, мабуть, у цьому і полягає магія його команди: створювати диво з того, що є, і трохи співчувати суперникам. Можливо, це така нова психологічна тактика. Або ж просто дуже, дуже дивний день.