Кінець недовгої ери: Олександрія вказала на двері голкіперу, який колись стукав у збірну
«Олександрія» та голкіпер Микита Шевченко розійшлися «за згодою сторін». Розбираємось, що стоїть за цим ввічливим формулюванням і чому клуб-аутсайдер так легко прощається з гравцем, який колись був за крок від дебюту за збірну України.
В «Олександрії», схоже, вирішили, що новий сезон треба починати з кадрової чистки. Клуб, який минулий сезон провів у боротьбі за виживання, офіційно оголосив про припинення співпраці з голкіпером Микитою Шевченком. Звісно ж, за «взаємною згодою сторін» – улюблена формула українського футболу, за якою зазвичай ховається щось значно цікавіше, ніж просте бажання потиснути руки на прощання.
Шевченко, якого колись навіть викликали до національної збірної (щоправда, на поле він так і не вийшов, залишившись вічним кандидатом у таборі «синьо-жовтих»), провів у клубі трохи більше року. За цей час він відіграв 42 матчі. Чи багато це? Для когось – ціла кар'єра, для «містян» – просто етап, який завершився так само раптово, як і почався.
Клубна прес-служба видала стандартний, майже похоронний прес-реліз: «Дякуємо Микиті за професіоналізм, самовіддачу та вагомий внесок». Звучить красиво, але за цими словами – холодне рішення розійтися з основним голкіпером напередодні нового сезону. Про справжні причини, звісно, ніхто не говорить, залишаючи нам, вболівальникам, простір для чуток та домислів.
Що далі для 31-річного голкіпера? Новий клуб, нові виклики і, можливо, ще один шанс довести, що виклик у збірну не був випадковістю. А для «Олександрії»? Пошук нового «першого номера» і чергова спроба вибратися з підвалин турнірної таблиці. Історія, стара як світ українського футболу.