Тінь батька: Як Бруклін Бекхем втік від футболу, щоб стати... кухарем

Народитися з прізвищем Бекхем – це як отримати золотий квиток у життя. Але іноді цей квиток виявляється прокляттям, а замість червоної доріжки на тебе чекає тягар очікувань цілого світу. Історія Брукліна Бекхема — це не просто розповідь про сина легенди, це драма про хлопця, який мав успадкувати футбольний трон, але обрав пательню замість м'яча.

Здавалося, для нього все було розписано по нотах. У чотири роки – програма «Тоттенгема». Потім – тренувальні бази «Лос-Анджелес Гелаксі» та ПСЖ, де творив історію його батько. У 15 років – контракт з академією «Арсенала», за який, до речі, боролися «Манчестер Юнайтед» та «Челсі». Усі бачили в ньому майбутнє, нову ікону, продовження династії. Але, як то кажуть, не так сталося, як гадалося.

Апогеєм короткої кар'єри став матч за команду «Арсенала» U-18 у 2015 році. Тільки вдумайтесь: поруч із Брукліном на полі бігали Джо Віллок та Ейнслі Мейтленд-Найлз, а у суперників з «Лестера» – Бен Чілвелл і Гарві Барнс. Усі вони сьогодні – зірки АПЛ. А Бруклін? А Бруклін невдовзі після цього покинув футбол. Академія просто не запропонувала йому стипендію. Завіса.

Сам Девід Бекхем пізніше з сумом визнав: тиск прізвища просто розчавив хлопця. «Я хочу, щоб мої діти були щасливими, а не грали під тиском чужих очікувань», – казав він. І хоча для Брукліна це рішення було непростим, він зробив свій вибір. Його брати, до слова, теж не стали професійними футболістами. Схоже, одного Бекхема на футбольний світ виявилося цілком достатньо.

І ось, замість забитих голів – ідеально просмажені стейки та кулінарні шоу. Бруклін знайшов себе на кухні. Щоправда, нещодавно він додав трохи драми, заявивши, що батьки його... надто контролювали. Звучить іронічно, враховуючи, що йому відкривали двері найкращих академій світу. Але, мабуть, шукати винних у власних невдачах – це теж свого роду талант.