Кубковий землетрус в Іспанії: "легенда" Реала поховав Сельту, а Вільяреал та Севілья пішли слідом

Є така стара футбольна істина: кубкові турніри створені, щоб скидати королів з трону. І черговий раунд Кубка Іспанії довів це з усією можливою жорстокістю. Поки одні гранди, як-от Атлетіко, зціпивши зуби, видряпували перемоги, інші з ганьбою залишали поле, проклинаючи свою долю та зухвалих андердогів.

Найгучніше, мабуть, провалився Вільяреал. "Жовта субмарина", яка так мріє про славу в Лізі чемпіонів, безславно "затонула" у матчі з Расінгом (1:2). Лідер другого дивізіону просто показав команді Ла Ліги, що амбіції треба підкріплювати грою, а не лише іменем. Два голи ще до перерви – і ось уже єврокубковий боєць пакує валізи.

Але справжню драму, гідну голлівудського сценарію, подарував матч Альбасете та Сельти. "Кельти" вели в рахунку, але на 90+4 хвилині сталося диво. Героєм став Хесус Вальєхо, ім'я якого ви, можливо, і не згадаєте. А дарма! Цей хлопець 10 років числився у мадридському Реалі, виграв дві Ліги чемпіонів, провівши за цей час... аж 22 матчі. І ось ця "легенда" лави запасних зрівнює рахунок і переводить гру в серію пенальті, де його команда просто знищує представника еліти (3:0). Іронія долі у чистому вигляді.

Не знайшов радості в Кубку і екс-клуб Євгена Коноплянки. Севілья, яка намагається хоч якось налагодити справи в чемпіонаті, отримала ляпаса від Алавеса. Єдиний гол з пенальті на 79-й хвилині (0:1) – і ще один фаворит вирушає додому ні з чим. Схоже, криза в андалусійському клубі значно глибша, ніж здається.

На тлі цих провалів перемога Атлетіко над скромним Балеаресом з третього дивізіону виглядає майже подвигом. Хоча й тут не обійшлося без нервів. "Матрацники" двічі дозволили супернику зрівняти рахунок, і лише геній Антуана Грізманна, який оформив дубль, врятував команду Дієго Сімеоне від тотальної ганьби (3:2). Цей вечір вкотре довів: у Кубку поважають не імена, а характер.