Нагорода з присмаком гіркоти: найкращий захисник Румунії – про втрачених друзів та щоденний біль України
Олександр Романчук отримав престижну нагороду в Румунії, але його думки – в Україні. Футболіст розповів про війну, втрату друзів та обов'язок боротися на своєму фронті.
Отримати звання найкращого захисника року в чужому чемпіонаті – це, безперечно, успіх. Але для українця Олександра Романчука ця нагорода має гіркий присмак. Поки румунські журналісти вітали його з визнанням, центрбек «Університаті» говорив не про футбол. Він говорив про біль.
«Ситуація у моїй країні надзвичайно складна. Чотири роки наші солдати захищають нас від російських терористів», – ці слова звучать не як коментар спортсмена, а як крик душі. Романчук не ховається за загальними фразами. Він називає речі своїми іменами, і в його голосі – вся трагедія нації, яка щодня бачить новини про бомбардування та смерть.
Але найважче – коли війна торкається тебе особисто. «На жаль, я втратив друзів, які воювали на фронті», – зізнається Олександр. Це та ціна, яку не виміряти жодними трофеями. І поки він виходить на поле в Румунії, його друзі, ті, хто ще живий, пишуть йому з передової: «Не зупиняйся, борись за збірну».
І він бореться. Не лише за клуб, а й за те, щоб світ бачив: «Ми – народ, який боротиметься». Його кар'єра, яка з самого початку була непростою, загартувала його. А підтримка румунів, які постійно цікавляться його справами, дає хоч трохи тепла у цьому холодному світі. Це не просто історія футболіста. Це історія українця, який несе свій хрест і свою надію на перемогу.