Провал на старті та філософія черепахи: Цимбал пояснив, чому перетворив естафету на трилер
Український біатлоніст Богдан Цимбал відверто розповів про свій невдалий етап в естафеті, пояснивши, чому обрав тактику "черепахи" на стрільбищі та з якими труднощами, схожими на пісок по кісточку, зіткнувся на трасі.
Коли Богдан Цимбал виходив на перший етап естафети, в серцях українських вболівальників жевріла надія. Коли він передавав естафету, ця надія вже ледь дихала десь на 18-й позиції. Що, в біса, сталося? Сам спортсмен, на щастя, виявився не з мовчазних і розклав по поличках свій персональний апокаліпсис на трасі.
По-перше, траса. Зі слів Богдана, це було щось середнє між пустелею Сахара та ковзанкою у вашому дворі. "Просто є такі ділянки на трасі, де пісок, така сипучка – майже по кісточку. А потім одразу лід", — скаржиться біатлоніст. У таких умовах не те що бігти, втриматися б на ногах. Лижі, до речі, були "середні". Класична відповідь спортсмена, коли хвалити нічого, а сварити сервісменів не хочеться.
Але найцікавіша драма розгорнулася на вогневому рубежі. Цимбал вирішив сповідувати філософію "краще повільно, але впевнено". Відчувши, що стійка "не йде" і можна легко "намазати" на штрафне коло, він взяв паузу. "Треба краще спокійніше стріляти, але закрити все і бігти на трасу, тому я трошки зупинився, переналаштувався", — пояснює Богдан. Це був вибір між поганим і дуже поганим. Він обрав просто поганий, втративши купу часу, але уникнувши катастрофи у вигляді штрафних 150 метрів.
Сам спортсмен, звісно, "дуже не задоволений" своїм етапом, але не впадає у відчай. Каже, прогрес порівняно з минулими сезонами є, хоч і невеликий. А головне — є шалена внутрішня конкуренція за місце в олімпійській команді, яка змушує всіх "старатися". І хоча старт вийшов провальним, варто віддати належне команді та Дмитру Підручному, які витягли збірну з болота на цілком пристойне сьоме місце. Історія про те, як один невдалий день не зламав усю команду.