Зламала гвинтівку, але не характер: Дмитренко влаштувала драму на австрійському льоду
Єдина українка в гонці переслідування, Христина Дмитренко, не лише боролася з суперницями, а й з підступною трасою. Падіння, зламана гвинтівка та неймовірна стрільба після цього — історія про справжній бійцівський дух.
Коли ти єдина представниця України в гонці, на твоїх плечах не просто відповідальність — на них вся надія. Саме в такій ролі опинилася Христина Дмитренко в гонці переслідування у Гохфільцені. І, схоже, австрійська траса вирішила перевірити її характер на повну.
Все йшло за планом, аж поки на другому колі підступний лід не влаштував нашій біатлоністці пастку. Христина, як справжній боєць, вирішила не гальмувати на небезпечному спуску, щоб виграти дорогоцінні секунди. Іронія долі: сміливість обернулася болючим падінням. «Краще б я приплужила і втратила ті дві секунди, ніж таке падіння», — з гіркотою визнала вона пізніше. Класична історія про те, що іноді краще перестрахуватися.
Але драма тільки починалася. Падіння — це не лише синці та втрачений час. Це ще й зламаний приклад гвинтівки. Уявіть собі: ти лежиш на снігу, розумієш, що твоя головна зброя пошкоджена, а попереду — вогневий рубіж. «Перед стрільбою було багато думок», — каже Христина. Ще б пак! У такій ситуації можна було б просто розвести руками і звинуватити в усьому клятий лід.
Та Дмитренко показала, що її нерви міцніші за австрійську кригу та пластик гвинтівки. 🦾 Вона зібралася і на вогневому рубежі продемонструвала феноменальну концентрацію, закривши 19 з 20 мішеней. Лише один прикрий промах з пошкодженою зброєю — це результат, що межує з дивом і свідчить про неймовірну ментальну стійкість.
У підсумку Христина фінішувала 34-ю, навіть трохи покращивши стартову позицію. Але цифри тут — не головне. Головне — це історія про те, як одна українка впала, зламала гвинтівку, але не здалася. «Зараз вже більше впевнена в собі і своїх силах», — заявляє вона. І ми їй віримо. Після такого випробування наступні гонки у Франції здаватимуться легкою прогулянкою.