Заборонений трикутник та лекція для преси: Моурінью влаштував фірмовий спектакль після нічиєї зі "Спортінгом"
Жозе Моурінью не був би собою, якби після напруженого дербі просто розповів про гру. Натомість "Особливий" прочитав цілу лекцію про тактичні гріхи, похвалив характер команди і тонко натякнув, що чемпіонська гонка для "Бенфіки" ще далеко не закінчена.
Лісабонське дербі, напружені 1:1 на табло, і повний зал журналістів, що чекають на пояснення. Ідеальна сцена для одного актора, ім'я якому — Жозе Моурінью. І "Особливий" не розчарував. Замість сухого аналізу ми отримали фірмову виставу: суміш батьківського роздратування, професорської лекції та проповіді про незламність духу.
Центром усієї драми став... гол "Спортінга". Але не сам факт голу, а те, як він стався. Моурінью, здавалося, ледь стримував себе, розповідаючи про "смертний гріх" своїх підопічних. "Ми, формально, забили автогол... У нас було правило: ніяких трикутників в низькій зоні... Ми багато над цим працювали. І що ми робимо при першому ж ударі від воріт? Саме це!" — майже шипів тренер. Це була не просто помилка. Це було порушення заповіді, написаної особисто ним.
За словами Жозе, цей "самостріл" запустив ланцюгову реакцію: нервозність, втрати м'яча, тиск трибун. Команда попливла. Але лише на деякий час. Другий тайм, як стверджує Моурінью, перетворився на театр одного актора — "Бенфіки". "Ми домінували. Якщо не помиляюся, єдиний кутовий біля наших воріт був вже на 90-й хвилині... Трубін не торкався м'яча", — з гордістю констатував він. Його команда, отримавши емоційного ляпаса, прокинулась і просто зім'яла суперника.
А як вдалося досягти такого перевтілення? Дуже просто. Професор Моурінью в перерві дістав свій улюблений інструмент — тактичну дошку (у сучасному вигляді). "Я попросив свого аналітика підготувати пару картинок... Ми показали гравцям, як потрібно коригувати пресинг, і вони все правильно зрозуміли". Кілька фотографій — і машина запрацювала як треба. Звучить просто, чи не так?
Ну і, звичайно, куди ж без класики? На питання про запізнілі заміни Моурінью відповів у своєму неповторному стилі: "Я тренер. Я той, хто приймає рішення". А щодо чемпіонських амбіцій, які нібито похитнулися? "Це може бути нерівний бій, але я вважаю, що ми все одно боремося". Ось він, старий добрий Жозе, що перетворює свою "Бенфіку" на загін повстанців, який протистоїть могутній імперії, хоча насправді сам є частиною цієї імперії.
Тож що ми маємо у підсумку? На папері — втрата очок у принциповому матчі. А у всесвіті Моурінью — історія про характер, подолання труднощів та тактичну перемогу, яку просто не видно на табло. Він не просто прокоментував гру. Він створив для неї новий, вигідний для себе сценарій. І в цьому сценарії, як завжди, головну роль зіграв він сам.