Класика від Сімеоне: Атлетіко влаштував драму і вирвав перемогу на 90+6 хвилині
Дієго Сімеоне та його «Атлетіко» влаштували справжній спектакль у Лізі чемпіонів. Ведучи 2:0, вони ледь не втратили перемогу над «Юніоном», але гол на 96-й хвилині розставив все по місцях. Історія про те, як не можна розслаблятися до фінального свистка.
Ну що, скучили за справжнім футбольним трилером? Мадридський «Атлетіко» вирішив, що спокійна перемога в Лізі чемпіонів — це для слабаків. Навіщо просто обігрувати бельгійський «Юніон», якщо можна влаштувати виставу з валідольною кінцівкою і змусити «Ванда Метрополітано» сивіти на очах?
Все починалося досить буденно. Господарі, як і належить фавориту, взяли гру під контроль. На 40-й хвилині Альварес відкрив рахунок, а на 72-й Галлахер, здавалося, поставив жирну крапку — 2:0. Можна розходитись? Як би не так. Бельгійські гості, схоже, не читали сценарій, заготовлений Дієго Сімеоне, і вирішили написати свій.
На 80-й хвилині Сікес скорочує відставання, і на стадіоні запахло смаженим. 2:1. «Юніон» відчув запах крові й понісся вперед, а «матрацники» раптом перетворилися на команду, що відчайдушно відбивається. Останні хвилини перетворилися на суцільний нерв. Здавалося, ще трохи, і бельгійське диво стане реальністю.
Але це ж «Атлетіко». Команда, що обожнює страждати і змушувати страждати інших. Коли секундомір вже відрахував п'ять доданих хвилин і готувався пролунати фінальний свисток, сталося те, що й мало статися. 90+6 хвилина. Льоренте. Гол. 3:1. Завіса.
Це був не просто гол. Це був постріл у саме серце бельгійських надій. Жорстоко? Так. Ефектно? Безперечно. «Атлетіко» бере свої три очки, а «Юніон» повертається додому з повагою, але без результату. Класичний вечір у стилі «чолізму» — максимум драми, максимум емоцій і перемога, вирвана на жилах.