Його рингом став ліс. Історія 'Нокаута', який загинув за день до відпустки, рятуючи побратимів
Історія 24-річного бійця «Азову» Андрія 'Нокаута' Ярчевського. Він мріяв про боксерську славу, а став героєм на полі бою, загинувши за день до відпустки та закривши собою побратимів.
5 листопада 2023 року на Андрія Ярчевського чекали вдома. Батьки, кохана дівчина, друзі… Перша відпустка за півтора року війни. Але замість теплих обіймів у двері постукала трагедія. Напередодні, 4 листопада, 24-річний боєць «Азову» на псевдо 'Нокаут' прийняв свій останній бій у пекельному Серебрянському лісі.
Він марив боксом. Рівнявся на Усика та Алі, не пропускав жодного великого поєдинку і сам наполегливо тренувався, мріючи про чемпіонські пояси та ринги Америки. Хлопець з Броварів, який вчився на юриста, а працював в ІТ, бачив своє майбутнє у світлі софітів. Але лютий 2022-го вимкнув це світло для мільйонів.
Андрій не став чекати на повістку. Він сам пішов до військкомату, кинувши батькам фразу, від якої стигне кров: «Війна продовжується, бо на полі бою ще не було мене». Це не була юнацька бравада. Це був вибір чоловіка, який згодом відмовився від спокійної посади інструктора в тилу, бо вважав, що його місце — там, де найважче.
Так він опинився в «Азові». Боксер, який мріяв про нокаути на рингу, отримав позивний 'Нокаут' і став навідником міномета. Доля, цей найцинічніший з драматургів, любить такі гіркі метафори. Два з половиною місяці він провів у найгарячіших точках сходу, вгризаючись у кожен метр української землі.
Його останній бій. Ворожий «Град». Він не вагався ані секунди і закрив своїм тілом побратимів. Хлопці намагалися його врятувати, тягнули з-під вогню, але серце воїна зупинилося. За день до зустрічі з рідними. За крок до такого бажаного відпочинку.
Андрій Ярчевський не став чемпіоном світу з боксу. Він став героєм України, посмертно нагородженим орденом «За мужність» ІІІ ступеня. І його історія — це не про сухі дати та звання. Це історія про мрію, яку вкрав ворог, і про подвиг, який житиме вічно. Схилімо голови.